КЛАСИЧНА ТА СУЧАСНА ЄВРОПЕЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА В УКРАЇНІ

Проект Видавництва «Астролябія». Реалізується за фінансової підтримки Програми «Креативна Європа» Європейської Комісії, а також співфінансується програмою © POLAND Інституту Книги (Краків), Львівською обласною адміністрацією і Львівською обласною радою

 


Проект Видавництва «Астролябія», уперше з-посеред українських видавництв, виборов ґрант у конкурсі «Літературний переклад» програми «Креативна Європа». Проект реалізовуватиметься впродовж 2018–2019 років і передбачає переклад, підготовку до друку, друк, розповсюдження і промоцію 8-ми високоякісних художніх творів класичної та сучасної європейської літератури. Проект також має за мету сприяти розвитку перекладацької культури в Україні. До нього залучено високопрофесійних перекладачів, як-от Олена Бросаліна (О’Лір), Тарас Лучук, Андрій Павлишин, Наталка Сняданко, Максим і Ярослава Стріхи, Ярина Тарасюк, Богдан Чума.



         


АВТОР

Яцек Дукай (Jacek Dukaj), народився 30 липня 1974 року, один із найцікавіших сучасних польських письменників, перший лауреат Літературної премії Європейського Союзу, а також численних інших відзнак та нагород за творчість у галузі фентезі та наукової фантастики. Автор романів, повістей і збірок оповідань, зокрема: «В краю невірних», «Кафедральний собор», «Чорні океани», «Перфектна недосконалість», «Екстенза», «Дочка грабіжника», «Інші пісні» тощо. А «Крига» і «Воронок» стали справжніми бестселерами цього краківського письменника, гідного спадкоємця традицій Станіслава Лема.


ТВІР

«Крига» («Lód») — вражаюча монументальна робота культового польського письменника. Сюжет роману іскриться від раптових поворотів, від політичних, кримінальних, наукових і метафізичних інтриг. Цей сповнений захопливими персонажами роман, дія якого починається в брудних нетрях царської Варшави, а далі переноситься у розкішні вагони-люкси Транссибірського експресу на тлі закрижанілої Азії, триває в салонах багатого міщанства Іркутська, бандитських сховках і притулках єретиків-мартинівців, і зрештою — в самому серці Зими. Це книга, що припаде до душі шанувальникам справжнього епосу, літератури, котра спонукає інтелект та уяву.


ПЕРЕКЛАДАЧ

Андрій Павлишин (Andriy Pavlyshyn), народився 30 липня 1964 року у Львові, український перекладач, письменник, журналіст. Закінчив історичний факультет Львівського університету імені Івана Франка, працював журналістом для українських та польських часописів, співзасновник Форуму видавців у Львові, викладає теорію перекладу в Українському Католицькому університеті. Перекладає з польської та англійської мов. 2014 року нагороджений Золотим хрестом заслуг Республіки Польща, 2015 року отримав премію польського ПЕН-клубу за досягнення у царині перекладу.



         


АВТОР

Кевін Баррі (Kevin Barry), народився 1969 року в місті Лімерик (Ірландія), відомий сучасний ірландський письменник, автор оповідань та романів, за один із яких — «Місто Боуган» — був відзначений Дублінською літературною премією, обійшовши таких авторів як Харукі Муракамі та Мішель Уельбек. Лауреат численних інших премій, зокрема і Літературної премії Європейського Союзу. Сміливий творець нових форм у літературі. Багато мандрував, працював позаштатним журналістом, мешкав у автокаравані, обживав казарми колишньої британської поліції, врешті осів у Дубліні через, за його словами, труднощі з перевезенням великої кількості книжок при переселенні. Фото © Martina Kenji.


ТВІР

«Місто Боуган» («City of Bohane») за жанром — футуристичний гангстерський роман. 2053 рік, постапокаліптична Західна Ірландія. Логан Гартнетт, харизматичний лідер банди Стиляг, править містом Боуган уже не перший десяток років — і збирається правити ще бодай стільки ж. Але постають певні проблеми: його давній суперник повертається до міста після довгого вигнання, у злиденних панельках на півночі починає вимахувати кулаками банда-конкурент, та й власні підлеглі снують інтриги. Чи вдасться йому втримати владу чи бодай голову на плечах? І чи є майбутнє у залюбленого у втрачене минуле міста, поділеного між кількома кланами? Роман відзначено Літературною премією Європейського Союзу (2012) та Міжнародною дублінською літературною премією (2013).


ПЕРЕКЛАДАЧ

Ярослава Стріха (Iaroslava Strikha), літературознавець і перекладач, народилася 1988 року в Києві, 2011 року закінчила Національний університет «Києво-Могилянська академія», а 2017-го — здобула диплом магістра філології Гарвардського університету. Перекладач-фрілансер з англійської, ідиш, польської та російської мов. Переклала твори таких авторів як Кейт Аткінсон, Вікторія Авеярд, Анджей Суліма Камінський, Тарек Осман, Амос Оз, Синтія Озік.



         


АВТОР

Джеффрі Чосер (Geoffrey Chaucer), прибл. 1344–1400 роки життя, англійський урядовець, мислитель, перекладач і поет, якого зараховують до числа засновників англійської національної літератури та творців сучасної англійської мови. До нас дійшли його поеми «Книга герцогині», «Будинок слави», «Пташиний парламент», «Троїл і Хризеїда», «Легенда про славних жінок», а також науковий «Трактат про астролябію» тощо. Однак Чосер здобув безсмертну славу насамперед своєю поемою «Кентерберійські оповіді».


ТВІР

«Кентерберійські оповіді» («The Canterbury Tales») є одним із шедеврів середньовічної європейської літератури. Це збірка кількох віршованих оповідей, поєднаних загальною історією групи прочан, які їдуть на прощу до Кентербері, аби вклонитися мощам св. Томаса Бекета. Кожен із них, аби розважити своїх товаришів, розповідає про відомі йому цікаві історії. Ці оповіді, різні за змістом і тематикою, яскраво представляють різні суспільні верстви і сторони життя тогочасного англійського суспільства.


ПЕРЕКЛАДАЧ

Максим Стріха (Maksym Strikha), народився 24 червня 1961 року в Києві, український фізик, громадський діяч, перекладач, письменник. Головний науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників НАН України, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, заступник Міністра освіти і науки України. У його перекладах публікувалися поетичні й прозові твори Данте, Марло, Вордсворта, Колріджа, По, Вітмена, Стівенсона, Кіплінґа, Єйтса, Еліота, Мараї, Мілоша та ін. Відзначений премією Кабінету міністрів України імені Максима Рильського за переклад поеми Данте «Божественна комедія. Пекло» (2015).



         


АВТОР

Джозеф Конрад (Joseph Conrad), з народження Юзеф Теодор Конрад-Корженьовський, 1857–1924 роки життя, всесвітньовідомий англійський письменник польського походження та виходець України, автор численних романів і оповідань. Основою для них стало осмислення власного досвіду служби у французькому, бельгійському та британському торгових флотах. Його творіння відзначаються глибинним проникненням у душі персонажів, влучною діагностикою психологічної драми сучасної людини і донині мають відчутний вплив на літературу та кінематографію.


ТВІР

У романі «Ностромо: Приморське сказання» («Nostromo: A Tale of the Seaboard») описано невигадані події у фіктивній країні Південної Америки. Це історія про тиранію під різними личинами і про боротьбу проти неї, про хаос війни, що підносить одних і руйнує інших, про ціну багатства і знецінення людини, про віру і життя без неї, про любов і смерть у країні, в якій нічого не міняється. 1998 року твір був включений до списку 100 найкращих англомовних романів ХХ століття, а американський письменник Скотт Фіцджеральд якось зазначив, що він сам краще б «написав Ностромо, аніж будь-який інший із романів».


ПЕРЕКЛАДАЧ

Олена О'Лір (Olena O'Lear), Олена Бросаліна, народилася 9 березня 1976 року у Києві, українська поетеса, перекладач, літературознавець. 1999 року закінчила філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. Перекладає ірландських та британських поетів, прозові та поетичні твори Дж. Р. Р. Толкіна, романи та повісті Дж. Конрада, авторка кількох збірок власних поезій. Лауреатка кількох премій, зокрема Літературної премії імені Григорія Кочура (2012) за перший український переклад англосаксонської поеми «Беовульф» і Премії імені Олександра Білецького (2018) за літературознавчі дослідження.



         


АВТОР

Міґель де Унамуно (Miguel de Unamuno), 1864–1936 роки життя, іспанський філософ, письменник, громадський діяч, професор і ректор Університету Саламанки. Його світогляд можна було б класифікувати як екзистенціалістський, однак сам він не відносить себе до жодного з напрямків популярного на його час філософування, в політиці ― партії, а в літературних творах ― жанру. Центральною темою є трагедія людського існування, розірваного між буттям і ніщо, вічністю і конечністю, вірою і розумом.


ТВІР

Роман «Мир у війні» («Paz en la guerra») є романом про громадянську (Карлістську) війну в Іспанії. Але війна тут, радше, є метафорою, як і облога реального Більбао, в якому минає життя його мешканців, — засобом для висвітлення екзистенції людини. Ми маємо справу не з офіційною, зовнішньою історією, що представляє цю війну як боротьбу між «лібералами» та «роялістами», а із внутрішньою біографією народу, з оповіддю про страждання і про радість, про пристрасний пошук сенсу життя і про переживання смерті, це роман, що несе у собі колективну пам’ять тих, кого торкнулася ця, та й будь-які інші війни.


ПЕРЕКЛАДАЧ

Богдан Чума (Bohdan Chuma), народився 26 травня 1977 року у Львові, український історик, перекладач, 1999 року закінчив історичний факультет Львівського університету імені Івана Франка, стажувався у Варшавському і Люблінському університетах, стипендіат Міністерства закордонних справ і співробітництва Королівства Іспанії при Мадридському університеті Комплютенсе. Викладає нову і новітню історії в Українському Католицькому Університеті у Львові. Перекладає твори Лопе де Веґи, Міґеля де Унамуно, Хосе Ортеґа-і-Ґассета та інших.



         


АВТОР

Ремон Кено (Raymond Queneau), 1903–1976 роки життя, французький письменник, поет, есеїст, перекладач, великий ілюзіоніст і жонглер в історії французької літератури. Співзасновник експериментальної Майстерні потенційної літератури, співробітник видавництва «Ґаллімар», а з 1951 року — член журі Літературної премії імені братів Ґонкурів. Автор романів «Оділь», «Пирій», «Зазі в метро», «Радість життя», «Сині квіти», «Політ Ікара» та інших, поетичних збірок, досліджень з теорії літератури.


ТВІР

«З жінками по-доброму не можна» («On est toujours trop bon avec les femmes») — проста й алюзивна, цнотлива й масна, героїчна й безладна, безмовна й галаслива, прозора й затуманена нереальна історія з нереальними персонажами у реальному Дубліні під час реального Великоднього повстання 1916 року. Дія відбувається в забарикадованому поштовому відділенні ще британського Дубліна, коли його захопили готові віддати життя за свободу своєї любої Ірландії повстанці, а у вбиральні тим часом зачаїлася юна британська поштарка. Без неї усе було б просто: чесні, чисті, відважні ірландські хлопці стріляли б по британцях і так прокладали б собі дорогу до слави, до «Ґіннесу» чи до героїчної смерті… Але тепер їхнім іменам не місце на перших шпальтах світової історії, а лише на сторінках літературно-перекладацької містифікації.


ПЕРЕКЛАДАЧ

Ярина Тарасюк (Yaryna Tarasyuk), народилася 1973 року у Львові, перекладач, літературознавець, 1995 року закінчила Львівський університет імені Івана Франка за спеціальністю «французька мова та література», а 2013 року здобула ступінь доктора філософії. Викладає історію європейської літератури, член Європейської асоціації Франсуа Моріака. В її доробку переклади творів Дені де Ружмона, Анн-Софі Брасм, П’єра Ассуліна, Жіля Дельоза, П'єра-Фелікса Ґваттарі, Бернара Вербера.



         


АВТОРИ

Феномен жіночого поетичного письма найперше розвинувся в давній Греції. Наприкінці доби еллінізму було укладено канон давньогрецьких поетес, куди увійшли: Сапфо, Миртіда, Телесілла, Праксілла, Ерінна, Анита, Мойро, Носсіда й Корінна. Це поетеси VII–III ст. до Хр. Крім того, були поетеси поза каноном: Гедила, Філінна, Мелінно, Юлія Бальбілла, Кайкілія Требулла, Дамо, Клеопатра, Теосебея й Евдокія Авґуста. Це поетеси III ст. до Хр. – V ст. після Хр. Достеменно (щодо біографії) відомо тільки про Сапфо, котра була жрицею Артеміди й очолювала жіноче культове товариство на архаїчному Лесбосі (VII–VI ст. до Хр.), а також про візантійську імператрицю Евдокію Авґусту (400/401–460).


ТВІР

«Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії» («First Poetesses: Code of the Ancient Greek Woman Poetry») — перше повне видання поетичних творів давньогрецьких поетес в українських перекладах. У виданні зібрано, впорядковано та прокоментовано майже 350 текстів (фраґментів) давньогрецької жіночої поезії – від Сапфо до Евдокії Авґусти, від жриці до імператриці. Під час укладання кодексу автор (упорядник і перекладач) взорувався не тільки на канон давньогрецьких поетес Антіпатра Тессалонікійського, на основі якого Фульвіо Орсіні упорядкував першу антологію давньогрецької жіночої поезії («Carmina novem illustrium feminarum», 1568), не тільки на текстологічні публікації  XVIII–ХІХ ст., які сформували новітній корпус давньогрецької поезії (на основі рукописної та епіграфічної традицій), але й на папірологічні публікації — від першого тому «Оксиринхських папірусів» (1898) до публікації папірусу з колекції Ґріна (2014).


ПЕРЕКЛАДАЧ

Тарас Лучук (Taras Luchuk), народився 25 жовтня 1962 року у Львові, літературознавець, поет, перекладач. Закінчив факультет іноземних мов Львівського університету ім. Івана Франка (1985). За спеціальністю – класичний філолог і ґерманіст. Кандидат філологічних наук. Із 2002 року – доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ ім. Івана Франка. Член Асоціації українських письменників, автор поетичної збірки «Щодня крім сьогодні» (2002). Стипендіат Програми академічних обмінів ім. Фулбрайта (2005–2006). Перекладає з давньогрецької, латинської, німецької та російської. У його доробку – переклади творів Сапфо й Алкея, Платона й Арістотеля, Катулла та Марціала, Велимира Хлєбнікова й Осипа Мандельштама, Йоганнеса Бобровського й Кіто Лоренца, а ще багатьох інших авторів.



         


АВТОР

Урсула Познанскі (Ursula Poznanski), народилася 30 жовтня 1968 року у Відні, австрійська письменниця, вивчала журналістику, право і театрознавство у Віденському університеті, працювала редактором у спеціалізованому медичному журналі. Популярність як авторки художньої літератури приніс їй роман «Ереб», за який їй було присуджено «Німецьку премію за юнацьку літературу» (2010). Зараз Урсула Познанскі вважається однією з найбільш успішних письменниць молодіжного жанру в німецькомовному світі. Віднедавна пише трилери й для дорослих. Фото Gaby Gerster | © Loewe Verlag GmbH


ТВІР

Дія роману-трилера «Ереб» («Erebos») розвивається в лондонській школі, де учні в компʼютерній грі під назвою «Ереб» зіштовхуються з дуже жорсткими правилами та завданнями, які вони повинні виконати у реальному житті. Спершу шістнадцятирічного Ніка Данмора дивує раптова зміна поведінки і таємничість деяких його однокласників, але нарешті він і сам опиняється в просторі цієї загадкової комп’ютерної гри. Завдання і квести не просто стають дедалі складнішими, виявляється, що гра знає його друзів, його симпатії і страхи, і навіть винагороджує за вправність, здійснюючи найсокровенніші його бажання. Але якщо програєш, то остаточно — повернення в гру немає. То чи варто заради гри переступити власне сумління, втратити друзів? Де межа між віртуальним світом і реальним? Що стоїть за «Еребом»: містика чи незнана досі технологія?


ПЕРЕКЛАДАЧ

Наталка Сняданко (Nataliya Snyadanko), народилася 1973 року у Львові, навчалася на філологічному факультеті Львівського університету імені Івана Франка, згодом вивчала романські мови і славістику у Альберт-Людвіґ-Університеті у Фрайбурзі. Працює журналістом для багатьох видань, редактор міжнародного літературного журналу RADAR, перекладає з польської та німецької мов. 2011 року відзначена Літературною премією імені Джозефа Конрада-Корженьовського. В її доробку переклади творів Йоанни Батор, Збіґнєва Герберта, Франца Кафки, Фрідріха Дюрренматта, Крістіана Тільманна, Ґюнтера Ґрасса, Карла Мая, Чеслава Мілоша, Герти Мюллєр, Ельфріди Єлінек, Стефана Цвайґа, Еріха-Марії Ремарка.

Усі права застережені © Видавництво «Астролябія», 2019