Рубали ліс... Спогади галичанки

Larysa Krushelnytska

Книга, змальовуючи історію двох родин — Крушельницьких і Левицьких, засвідчує трагічну долю галицької інтелігенції в XX столітті. Поза тим, вона сповнена оптимізму і віри в можливості людини, в її інтелектуальну та моральну сили. Також у книзі подано літературні портрети сучасників, а ще есе та нариси, написані з приводу важливих суспільних подій і тем та опубліковані в різні часи і в різних виданнях. Її авторка, проф. Лариса Крушельницька (1928–2017), нащадок цих родин, — відома в Україні та за її межами вчена, археолог. А у 1991–2003 роках вона очолювала Львівську наукову бібліотеку ім. Василя Стефаника НАН України і ще довго потому залишалася її почесним директором. За цей час бібліотека перетворилася на потужний науковий і культурний центр. Член Наукового товариства ім. Шевченка, керівник численних експедицій, організаторка та учасниця багатьох наукових конференцій. Лариса Крушельницька також відома як непересічний публіцист. Книгу, що видається вже уп’яте, відзначили схвальними рецензіями Євген Сверстюк, Ліна Костенко, Михайлина Коцюбинська, Андрій Содомора, Аркадій Жуковський, Мирослав Маринович; а її авторці було присуджено дві міжнародні премії (2002, 2004).