Згуба

Пчілка Олена

Прозова й драматична спадщина Олени Пчілки належить до прикметних зразків українського психологічного реалізму. Особливу майстерність авторка виказує в малих жанрах — оповіданнях, новелах, етюдах. Модельовані у них ситуації часто межують з побутовими замальовками, родинними історіями, випадками з життя, бувальщинами. Однак уміле розгортання сюжету, оповідна динаміка, діалогізм, інтрига, іронічне, а подекуди й сатиричне насвітлення подій, обертають непримітний матеріал у сповнені напруги, яскраві та глибокі картини. Одним із найвартісніших є вміння письменниці розкривати характери, фіксувати найтонші порухи людської душі в її високих і ницих регістрах, з усією безоглядністю віддаватися пристрастям і строго контролювати себе. Пчілчині герої і героїні належать до вищих класів суспільства — панства середньої руки, чиновників, освітян, медиків, студентства. Це переважно мешканці містечок і великих міст.