Легенда про Сіґурда і Ґудрун Джон Рональд Руел Толкін
Сповнена драматичного напруження Толкінова версія величної нордичної легенди, дві споріднені пісні, витворені на основі ретельного вивчення стародавньої поетичної традиції Ісландії та Норвегії з точним збереженням віршових форм, що дає змогу передати енергетику старовинних пісень. У «Пісні про Вольсунґів» ідеться про звитяжного Сіґурда, вбивцю дракона Фафніра, чиїм проклятим скарбом герой заволодів; про пробудження валькірії Брюнгільд; про прихід героя до двору вельможних володарів Ніфлунґів; про зародження великого кохання, але й про велику ненависть, яку викликала до життя чаклунка, матір Ніфлунґів. А «Пісня про Ґудрун» розповідає про події, що сталися після загибелі Сіґурда, про шлюб Ґудрун з могутнім Атлі, правителем гунів, про вбивство за його наказом братів Ніфлунґів і про страхітливу сестрину помсту.
Додаткова інформація
Код товару: 00015
ISBN: 978-617-664-203-9
Рік видання: 2020
Жанр: Художня література, Поезія
Вікові категорії: Доросла література
Обкладинка: Тверда
Розміри: 20×13 см
Ілюстрації: Чорно-білі
Суміжні книги

Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори. Ювілейне ілюстроване видання.
Джон Рональд Руел Толкін
350 грн

Сер Ґавейн і Зелений Лицар, а також Перлина і Сер Орфео.
Джон Рональд Руел Толкін
280 грн

Сильмариліон.
Джон Рональд Руел Толкін
290 грн
147 грн

Загибель Ґондоліна.
Джон Рональд Руел Толкін
350 грн

Гобіт, або Туди і звідти.
Джон Рональд Руел Толкін
380 грн

Гобіт, або Туди і звідти.
Джон Рональд Руел Толкін
250 грн
129.36 грн
Рецензії
У цій книжці читач має змогу детальніше придивитися до Толкіна-поета, котрий надзвичайно красиво відтворює засобами англійської мови давньоскандінавські алітераційні вірші. Вже сама назва книги, яка містить повторюване «ґу», натякає на милозвучність, що її створюють алітерації у поєднанні з асонансами.
Читацькій увазі запропоновано дві поеми-пісні («Пісня про Вольсунґів» та «Пісня про Ґудрун») і короткі тексти, пов'язані скандинавською тематикою («Пророцтво віщунки» та уривок із героїчної поеми про Аттілу), написані, вірогідно, у 30-х роках і ніколи не публіковані за життя автора. Вперше публікуються вони й в Україні. Пісні про Вольсунґів та про Ґудрун основані на поетичній традиції давньоскандинавської «Старшої Едди» (850-1015 роки, частина пісень загублена в давнину). Толкін, пишучи ці поеми, ставив собі за мету опанувати мистецтво алітераційної поезії, а також спробувати уніфікувати пісні про Бальсунґів зі «Старшої Едди».
Оскільки Толкін був професором англосаксонської мови і знавцем давньоскандинавської, йому чудово вдалося звукописно наслідувати епічні вірші Скандинавії — вони написані восьмирядковами строфами, «метром стародавніх історій». Також добре вдалося відобразити і події скандинавських легенд, бо еддичні пісні, які він узяв за взірець, стислі й розповідні, на відміну від витонченої скальдичної «придворної поезії», і прекрасно надаються для сюжетних оповідей.
У «Пісні про Вольсунґів» мова йде про хороброго Сіґурда, який убив дракона, визволив із обладунків валькірію Брюнгільд (її ім'я перекладається як «кольчуга», «обладунок»); про прихід героя до двору Ніфлунґів (Нібелунґів) та пошлюблення там юної Ґудрун; про убиство Сіґурда, спровоковане зрадженою Брюнгільд. У «Пісні про Ґудрун» йдеться про згорьовану вдову Сіґурда та її другий шлюб із правителем гунів Атлі (історичним Аттілою), який наказав убити братів Ґудрун, за що був убитий нею, перед тим випивши крові своїх синів. Події, описані у цих Толкінових поемах, часом вражають своєю дикістю. Це пояснюється тим, що оригінальні пісні «Поетичної Едди» писалися за часів язичництва, тому дітовбивство, поїдання серця переможеного, інцест і народження дітей від кровозмісних зв'язків не були дивиною.
Лакуни у головах читачів, які можуть стосуватися еддичної поетики та історичного тла скандинавських легенд дозволяють заповнити передмова, що містить Толкінові лекції у Оксфорді, та післямова до основного тексту. Крім того, до поем додано детальні коментарі Крістофера Толкіна, який ретельно опрацював доробок батька. Щоправда, суттєвим недоліком є те, що у тексті пісень немає посилань на коментарі і, аби пригадати, про що йшлося у зазначених строфах, потрібно ще раз перечитувати текст. Гарним розв'язанням цієї проблеми могло би бути створення у книжці двох закладок: одна для самого тексту поем, друга — щоб не забувати стежити за коментарями до них.
Завдяки цьому виданню читачі мають змогу ознайомитися не лише із перекладом поем, але й із оригінальним Толкіновим текстом. От тільки переклад, як не крути, усе ж таки блідне перед оригіналом. Взагалі переклад цілком непоганий і за змістом, і за слововжитком, однак не повністю передані алітерації (тобто в оригінальному тексті їх більше і вони напочатку слів, бо в англійській наголос падає переважно на перший склад і робить повторювані звуки помітнішими); часто суттєво різниться довжина рядка або рядки переставлені місцями; подекуди не відтворені рими, які все-таки де-не-де присутні в оригіналі. І внаслідок цього всього краса тексту губиться, протікає крізь пальці.
Але книжка все ж лишає по собі гарне враження. Окрім невимовної краси повторюваних звуків, у пам'яті залишається візуальна картинка — ілюстрації Біла Сандерсона з елементами дерев'яних різьблень за мотивами «Старшої Едди» (з церкви XII століття, розташованої у південній Норвегії).
Альбіна Позднякова