Забобон

Лесь Мартович

Найвизначнішим твором Леся Мартовича є «Забобон», у центрі уваги якого є життя священницької родини. Головні типи повісті складають «колекцію дурнів». Головним персонажем є Славко. Його забобон — сподіватися на гірше, бо тоді все буде навпаки. Славко дурить батьків підробленими свідоцтвами про складені іспити і не може примусити себе до науки. Постійна брехня про навчання в університеті і страх, що шахрайство розкриється, складають подієву основу твору. Урізноманітнює його переживання любовна інтрига з пані Краньцовською. Серед інших творів привертає увагу «Грішниця». Анекдотична на перший погляд ситуація (невірна дружина й безмежно довірливий чоловік) провокує глибше осмислення, актуалізує екзистенційні питання свободи і вибору, незадоволеності і щастя, сенсу життя. А оригінальна форма оповідання «Винайдена рукопись про руський край» передає квінтесенцію поглядів письменника, сатира якого сягає саркастичних тональностей. Твір розкриває актуальні проблеми, характерні для всієї творчості письменника: безпросвітне життя обивателя, рабська психологія, принизлива покірність й невігластво.