Серце пітьми (176 стор.)
Роман «Серце пітьми» (1902) всесвітньо відомого англійського письменника польського походження та вихідця з України Джозефа Конрада (1857–1924) сягає найглибших основ людського єства і, можливо саме через це, вважається одним із найвидатніших літературних творів ХХ століття. Його основною темою, як і інших творінь письменника, є нескінченна мандрівка західної людини світовими околицями. Бездомний, знекорінений моряк Марлоу наймається шкіпером річкового пароплава у бельгійську торгову компанію з єдиним завданням: знайти у нетрях Конго її найуспішнішого агента — постачальника слонової кістки Курца, — який, з невідомих для Марлоу причин, став для компанії дуже «незручним». Але буденна для колоніальних часів мандрівка перетворюється у жахливу подорож у серце пітьми… Сюжет цього роману, але вже наповнений обставинами війни у В’єтнамі, ліг в основу кінематографічної драми Френсіса Копполи «Апокаліпсис сьогодні» (1979).
Фальк. Емі Фостер. Завтра (224 стор.)
Три зразки малої прози славетного британського письменника родом з України. Конрад осмислює власний досвід розлуки з батьківщиною в темах самотності та скитальства, заторкнутих в оповіданнях «Емі Фостер» (1901) і «Завтра» (1902). Це коло тем і сьогодні близьке українському читачеві, оскільки в нашій пам’яті живуть кілька «хвиль» масової еміграції наприкінці ХІХ – на початку ХХІ століть. В «Емі Фостер» розказано історію емігранта з Галичини, який починає нове життя в Англії, а «Завтра» — це розповідь про повернення додому блудного сина, якого роками чекає батько, літній моряк. Тим часом у повісті «Фальк» (1901) контрастують, як зазначив свого часу сам автор, «звичайна людська чутливість і прямолінійність чоловіка, більшменш покірного своїм інстинктам», чоловіка, який усе ж чесний зі своєю обраницею.
Ностромо (704 стор.)
Протистояння аристократії та простолюду, тиранія і безправ’я, грабіжницька влада і прагнення реформ, постколоніальний синдром і державотворчі наміри, унітаризм і сепаратизм, великий бізнес та іноземні інвестиції, патріотизм і космополітизм, високі ідеали та компроміси з корупцією, військові заколоти та постійний «порятунок країни». Це роман про вигадану Джозефом Конрадом (1857–1924) латино-американську державу Костаґуану, яка нещодавно виборола незалежність. Утім, попри фіктивність географічної локації, описані події напрочуд реальні, як реальні й пристрасті, що палають у серцях дійових осіб. У «Ностромо» (1904), цьому визнаному шедеврі англомовної літератури та найкращому зі своїх романів, Конрад сягає вершин у художньому дослідженні життя суспільства і таємниць людської душі.